„Важкі діти – це ті, котрих зрадили батьки” А.С. Макаренко
Булінгову поведінку необхідно сприймати серйозно. Ваша бездіяльність означає для дитини, що така поведінка – прийнятна.
Наслідками булінгу для дітей-ініціаторів є:
- підвищений ризик антисоціальної поведінки в дорослому віці (вандалізм, крадіжки в магазинах, вживання алкоголю та наркотичних речовин тощо);
- в 4 рази більші шанси ніж у інших дітей, бути засудженим за злочин скоєний до 24 років;
- вчинення фізичного булінгу є фактором ризику скоєння жорстокого насильства у віці 15-25 років.
ОТЖЕ:
- Дайте Вашій дитині ясно зрозуміти, що булінгова поведінка – це серйозно, і Ви не будете терпіти таку поведінку в майбутньому.
- Встановіть чітку сімейну систему правил. Наслідки за порушення цих правил дитиною мають бути послідовними та не ворожими. Подавайте власний позитивний приклад слідування цим правилам.
- Проводьте більше часу з дитиною. Слідкуйте за тим, як Ваша дитина проводить свій вільний час. Познайомтесь з друзями Вашої дитини, дізнайтесь як і де вони проводять час разом.
- Підтримуйте контакт з учбовим закладом. Підтримуйте та залучайте зусилля училища щодо зміни поведінки Вашої дитини.
- Підтримуйте таланти своєї дитини, допомагайте їй розвинути соціально прийнятну та менш агресивну поведінку.
- Отримайте кваліфіковану допомогу та підтримку психолога, соціального педагога.
На жаль, типова реакція більшості дорослих лише підсилює агресію дітей
НЕ ТРЕБА:
- Підвищувати голос, погрожувати, кричати;
- Розмовляти „крізь зуби”;
- Демонструвати свою владу ("Буде так, я скажу");
- Висміювати, глузувати, передражнювати;
- Давати негативні оцінки особистості дитини, а не її поведінки, порівнювати її з іншими дітьми не на її користь;
- Застосовувати фізичну силу;
- Втягувати у конфлікт сторонніх людей.
БУДЬМО МУДРИМИ! Виважене і спокійне поводження дорослого гасить агресивні прояви дитини, зберігає добрі стосунки і довіру та ще й вчить дитину, як треба реагувати на агресивну поведінку інших – тобто дає МОДЕЛЬ НЕАГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ.
ПАМ’ЯТАЙТЕ: Найважливішою умовою родинного виховання є міцний фундамент сім’ї, який базується на авторитеті батька й матері, подружній вірності чоловіка і дружини, їхній любові до дітей, відданості обов’язку їх виховання, повазі й любові до батьків і материнському покликанні жінки.