A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Голованівський професійний ліцей
Кіровоградської обласної ради

Методичні рекомендації

1.Порядок ведення журналів

обліку теоретичного і виробничого навчання

та оцінювання навчальних досягнень учнів

 

(Розроблено відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008р. №496 "Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»)

Вимоги до ведення записів

1.Записи в журналі ведуться державною мовою ( з іноземних мов – частково зміст уроку та домашнє завдання – мовою вивчення предмета).

2. Записи в журналі ведуться чорнилами одного кольору (чорного або синього).

 

3. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.

4. Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.

У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.

 

5. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

6. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

7Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.

8. У разі неатестації учня робиться відповідний записн/а (неатестований(а)).

9. Учням, які за станом здоров’я зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис : зар. (зараховано).

10. У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, навчального предмету «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний записзв. (звільнений (а)).

11. Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний записвивч. (вивчав (ла)).

12. При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.

13. У графі «Зміст уроку» відповідно до поурочно-тематичного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.

14. У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

1. Основними видами оцінювання є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

2. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з усіх предметів робочого навчального плану закладу.

3..Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з групових консультацій, індивідуальних занять, які фіксуються на окремих сторінках журналу.

Вимоги до виставлення оцінок до журналу

1. Поточна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

Фото без опису

 

 2. Тематична оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Тематична без дати. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).

Фото без опису

 

Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

При проведенні уроків виробничого навчання може бути запланований додатковий вид контролю у формі тематично-перевірочної роботи. В залежності від важливості теми програми та навчального часу, відведеного на її вивчення, тематично-перевірочна робота може бути проведена в кінці останнього уроку вивчення теми (варіант І) або на її проведення відводиться цілий урок (варіант ІІ).

При цьому запис на правій сторінці журналу виробничого навчання (форма №2 «Облік виробничого навчання») ведеться таким чином:

Фото без опису

 

3. Семестрова оцінка виставляється без дати до журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.                                                                                            Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

Фото без опису

 

Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.   Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні методичної комісії і затверджуються директором навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.    Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.  У разі, якщо учневі не вдалося підвищити  результати, запис у колонку Скоригована не робиться.                                                                                                                                                                                                                                                         За результатами оцінювання видається відповідний наказ директора ліцею. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 вересня наступного навчального року.

4. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 вересня наступного року.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (неатестований(а)).

Фото без опису

 

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

5. Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.

Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (неатестований(а)).Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.

Фото без опису

Фото без опису

 

Викладач__________________________                                                       Заступник директора з НВР__________________

 

 

Методика проведення уроків 

КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ

За основною дидактичною метою уроки поділяються на п'ять основних типів: уроки засвоєння нових знань; застосування знань і формування вмінь; узагальнення і систематизація знань і вмінь; контролю і корекції знань і вмінь; комбіновані.

1. Урок засвоєння нових знань

Основна дидактична мета: ознайомлення з новими фактами, поняттями, законами, теоріями, твердженнями, з'ясування їх суті. Основні структурні компоненти, що характеризують даний тип уроку:

а) ознайомлення із змістом нового матеріалу;

б) встановлення деяких залежностей і зв'язків між елементами нових знань.

2. Урок застосування знань і формування вмінь

Основна дидактична мета: з'ясування можливостей застосування знань у навчальному пізнанні і практичних ситуаціях, формування досвіду такого застосування, предметних і загальних навчальних вмінь.

Різновиди даного типу:

2.1. Урок первинного формування вмінь.

Основна дидактична мета: з'ясування сутності і структури вміння, формування алгоритму його реалізації.

Основні структурні компоненти:

а) актуалізація знань, які лежать в основі уміння;

б) ознайомлення із сутністю уміння, складом і послідовністю виконання дій;

в) первинне застосування одержаних знань про способи дій на основі виконання пробних вправ;

г) виконання зазначених дій у стандартних умовах (вправи за зразком, аналогією, інструкцією).

2.2. Урок творчого застосування знань і вдосконалення вмінь.

Основна дидактична мета: забезпечення переносу знань і способів дій в нові умови.

Основні структурні компоненти: а) перевірка стану засвоєння знань і сформованості уміння на рівні застосування їх у стандартних ситуаціях;

б) перенесення знань і засвоєння способів дій у частково змінені або нові ситуації (творчі вправи).

3. Урок узагальнення і систематизації знань і вмінь.

Основна дидактична мета: виявлення істотних зв'язків між елементами знань, їх групування і класифікація, введення вивченого в систему раніше засвоєного. Основні структурні компоненти:

а) повторення основних фактів, понять, правил, законів;

б) узагальнення знань;

в) узагальнення умінь.

4. Урок контролю і корекції знань і вмінь.

Основна дидактична мета: виявлення якостей знань і вмінь, що характеризують стан засвоєння учнями логічно завершеного блоку навчального матеріалу.

Різновиди даного типу:

4.1. Урок контролю знань і вмінь.

Основна дидактична мета: виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу, в тому числі досягнення передбачених програмою обов'язкових результатів навчання.

Основні структурні компоненти:

а) перевірка знань фактичного матеріалу на рівні репродукції;

б) перевірка осмислення знань (розуміння сутності понять, тверджень, ілюстрування прикладами, встановлення взаємозв'язків у вивченому тощо);

в) перевірка умінь застосувати вивчене у знайомих і змінених (нових) ситуаціях.

4.2. Урок аналізу письмових робіт.

Основна дидактична мета: корекція знань і вмінь на основі аналізу допущених помилок.

Основні структурні компоненти:

а) узагальнена характеристика якості виконання робіт;

б) аналіз допущених помилок;

в) робота над усуненням виявлених прогалин у знаннях і уміннях.

5. Комбінований урок.

Комбінований урок поєднує дві або більше дидактичні мети уроків попередніх типів.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень